Влес Кнiга  Iсходны словесы | Выразе | Азбуковник | О памянте | Будиславль 
  на первую страницу Весте | Оуказiцы   
А наше Бзiе соуте выразе
от 28.10.05
  
Выразе


А старе щасе суте наше благо

К Вещей птице

А старе щасе
суте наше благо.
Достанехом од она тврдосте i крпсте,
абы вразем сме отвъдалi,
яко iстеть

Дощечка 6д
О чем поет?
Поет она свободу,
Не изменилась до конца

А.С. Пушкин


Волосыни, Стожары, ПлеядыВ ноще Влес iде ве Сврзэ по Млеку Небествену, а iде до Чертозе Сва, а в зорiе седава до Врат. Тамо ждехом све спэва защате а Влеса слвiте од вэк до век, i Хрмiну ю, яква блестще огнема многа а ства Ягнiце чста
Дощечка 8 (2)
Вот широко крылья простерла
И парит, огромная птица,
Пожирающая простор.
Вот к дверям голубой кумирни,
Ключ держа от тайн и чудес,
Он восходит, стрелок и лирник,
По открытой тропе небес

Н.С. Гумилев. Поэма начала
Жарбог! Жарбог!
Я в тебя грезитвой мечу,
Дола славный стаедей,
О, взметни ты мне навстречу
Стаю вольных жарирей.
Жарбог! Жарбог!
Волю видеть огнезарную
Стаю легких жарирей,
Дабы радугой стожарною
Вспыхнул морок наших дней

Велимир Хлебников
Ключы ПятровыА взыйдзiце ясны зоркi,
А знайдзiце ключы звонкi.
Пара землю атмыкацi,
Пара росу выпускацi.

Святы Юры - Божы пасол,
Божы пасол за мора пайшоy.
Адтуль iдучы, узяy ключы,
Узяy ключы залатыя,
Адмыкнуy зямлю сырэнькую,
Пусцiy расу цяпленькую

Ты, пчолка ярая,
Ты вылець з-за мора,
Ты вынесi ключыкi,
Ключыкi залатыя

А пара нам дамоy iсцi,
Пагубляла зара ключы
Каля постуцi iдучы.
- А хто ж мае ключы знойдзiць,
Той жа y восень замуж пойдзець,
А дзяyчынка йшла i ключыкi знайшла
I yвосень замуж пайшла
Белорусские спевы
А пори року розділили великі свята. Вони астрономічно сходяться у поділі року, але туго увязані з господарським заняттям. Весна - Святий Юрій, літо - на Петра, осінь - Дмитрія, зима - в Николая. Оці четверо ділять собі рік так: Святі Петро і Павло тримають ключі від світу. Настає час замикати тепло, а їм жаль світу, що буде в студени, не зважуються це робити - передають ключі Дмитрові. Той замикає тепло (8 листопада). Але також сам не годен скувати землю ледами, замести снігом. Уже коли утвориться на землі груда, пообпадає листя з бучини, кличе Святий Дмитрій старшого побратима, сивобородого Николая, що є в усьому світі Дідом Морозом (Санта Клаусом) - несе дітворі у мішку подарунки, кладе послушним уночі під подушку (19 грудня). Дмитрій просить Николая: Братчику, пусти зиму. Сивобородий перебирає у свої руки ключі від світу; сіє снігом, доки має того насіння; а як усе висіє і міхи повитрясає - передає ключі Святому Юрієві (6 травня), котрий тратить зиму. Цей, наймолодший з них чотирьох, так надмірно захоплюється розтоплюванням снігів, бавиться потоками, ще додає дощів, робить повені, що якби розважливий Петро не відобрав у нього ключі (аж уліті - кажуть, не завше у середу Петра, бо свято не в один і той день буває), то буйний молодик довів би світ до другого потопу після Ноєвого. Але як навесні не поквапиться Юрій відобрати ключі, то Дмитрій буде зводити з ним якісь давні свої рахунки: витискає морози; і вліті може вдарити приморозком. Дмитро каже Юрієві: Не дав мені рано сцати, я не дам тобі пристиглий хліб зібрати! І зморозить. Бодай квасолю. - Хоч гуцули називають радше не місяць, а свята замість нього, але і місяці мають свої найменування. Приміром, на січень все-таки давні люди казали та й тепер кажуть: у Різдво; у Видорші; березень - на Одокії (14 березня - Одокія жене кози в бріст); на Теплого Олекси; травень асоціюється з Юрієм і так далі.
Тепер - щодо назв місяців.
1. Січень - січе снігом, віхолою.
2. Січник (лютовень) - має найбільшу силу лютости.
3. Март - передвесняний, але неврівноважений, кажуть, якби він був серед зими, то роги би повідморожував і семирічним волам. Та він і так заморожує теплиці, що не вкриваються ледом продовж усеї зими; марот і в мишачу нору завіє студенню.
4. Березень (цвітень ще) - береза розвивається, бруньки брухнавіють.
5. Травень - оповні цього місяця травою може віл напастися.
6. Гнилень - не вільно рубати дерева, бо згниє.
7. Бидзень-білень - худоба бицкається від мух та оводів; білять полотна.
8. Копень - кажуть ще на Маковея, на Спаса, на першу Богородицю. Того місяця роблять сіно, мечуть копиці.
9. Жовтень - або на Михайла, у Здвиження, жовкне лист.
10. Падолист - на Покрову опадає листя.
11. Грудень - у Пилипівку замерзає груда.
12. Просинец - на Николая - просить зими (снігу).
Отакий гуцульський календар. А такий космос: Сонце стоїть над землею, сонце - то облич Бога, рай; там сидить Бог, його Дух - Алей та душі, що собі рай заслужили. Сонце було зразу дуже велике. Від-коли люди настали, від того часу воно зменшується, бо як чоловік народиться, то відривається кусник сонця йому на звізду; а як чоловік умирає, то його звізда гасне і паде; коли умерлий був праведний, то його звізда вертає назад до сонця, а як ні - то паде у світ. Із таких звізд неправедних людей і постав місяць. Часом паде зараз багато звізд, це показує, що десь на світі великий помір. Вранішна звізда - денниця, перша вечірна - зірниця. Це Архангелова, а та, ранкова, - Матері Божої. Коли ж води меншає - земля опадає, віддалюється від сонця, і тоді робиться на ній холодно - зима. І над землею зимно, усе мерзне, з того падає сніг (гуцули кажуть: паде зима).
Астрономические сезоныРанньої весни спершу сіється зимний дощ, потому тепліший, топляться решти льодів, темніють сніги - стає велика вода, більше моря, і земля підходить, як тісто, догори, все ближче і ближче до сонця. Так от сонце стоїть над землею, а земля плаває на воді. Як вода стає більша - підноситься на ній і земля, ближиться до сонця і тоді настає літр. Від того стає на землі спечно. А в спеку всяка диханя пє багато води, купаються, розпліскують воду - море меншає. І земля опускається нижче. Знову на ній, віддаленій від світила, усе поволі замерзає. Так щороку: земля то підходить до сонця, то осідає вниз. І зрозуміло, що вліті, коли підойметься до сонця, на ній стає ясніше, днина більшає; а як упуститься - менше видно, днина коротша. Земля крутиться, мов кружало, довкола сонця. Посередині неї висока гора, куди лиш орел - Божий посланець - та ще голуб долітають. Коли земля викрутиться так, що гора стане навпроти сонця та заступить його, тогди є ніч; а як гора просунеться - уже день
Марія Влад. Стрітеннє. Книжка гуцульських звичаїв і вірувань
http://kirsoft.com.ru/skb13/KSNews_47.htm
Якъ iдяшуть отре конче Святы окуде Святы iдоуть до ны I тоi Святы первено Колядь i друзе Ярь i Красня Гуре i Овсiена Влiка i Мала
Осенние Деды (Восеньскiя Дзяды) православные отмечали на третьей неделе после Покрова
Трiзень Трi Вiеде - Овсiена Влiка - Восеньскiя Дзяды
http://kirsoft.com.ru/skb13/KSNews_73.htm

  

  
СТАТИСТИКА

  Веб-дизайн © Kirsoft KSNews™, 2001