Влес Кнiга  Iсходны словесы | Выразе | Азбуковник | О памянте | Будиславль 
  на первую страницу Весте | Оуказiцы   
Потомки славянских волхвов Карпат
от 13.01.16
  
О памянте


Найбільше свято у гуцулів, та й на цілій Галичині, у Буковині, Закарпаттю випадає у січні. Як сонечко зачинає змагатися в силу, а Божа днинка береться рости - настає Новий рік. Цю пору обходять не тільки дома, а й у церкві Не забуваймо, що гуцули святкують дотепер старий Новий рік, що припадає на Василія, 14 січня

В Карпаты, в Карпаты, где спит Святогор, откуда виднеется русский простор - ДиМитрий Вергун

...З колядою ходять від Різдва до Василія - до старого Нового року - 14 січня.
Отак - поколядували, набулися в гостях, наплясалися (пляшуть босі, аби бджоли роїлися, маржина велася), наданцувалися на колопні, скільки кому хотілося. І вже по Різдву. Але час іде, він ніколи не стає, не ділиться, то люди його ділять та переділюють по-новому.
Від Різдва до Видорщів не можна нічого їсти на подвірю, бо - усяка галиця витак їст і воюєт городину. І взагалі не їсться понадвірю першого тижня по Різдвяних святах, бо - звірак ручіт між маржинов і бєт маржину та їст її полонинами.
Від Різдва рахують тижні у року і кажуть, у котрім тижні що припадає. Стрічаються зима з літом. Девятого тижня - Обрітеніє, гуцули кажуть - се свєто, коли птаха обертається із теплих країв - обрітає свій рідних край, зачинаєт паруватиси; та й погода літа обрітаєтси подлудь зимної -. Десятого тижня - Одокія; можна сіяти розсаду. Одинадцятого - Сорок святих. Дванадцятого - Теплого Олекси. Тринадцятого - Благовіщення. Чотирнадцятий і пятнадцятий тижні порожні, здавна зауважили: в цей час недобре нічого сіяти, ні садити у землю, бо нічого не вродиться. Наші предки казали: чотирнадцятого тижня від Різдва - варка (небезпечна) весна; шістнадцятого тижня уже бізівна (годна, певна) весна; сімнадцятого - мірна весна; вісімнадцятого - пізна весна; девятнадцятого тижня - ізкінчена весна.
На Василія - старий Новий рік (але ще старіший був таки на Різдво) - їдять скоромну вечерю з мясом, маслом, яйцями. Того вечора ходять маланки. Діти мають з них велику радість і страх одночасно. Бо люди в масках бігають за дітьми - добре, як то лиш коза, а не чорт. По вечері дівки годують котів пирогами (варениками). Котрий пиріг кіт лиш потягне - то дівка зведеться; котрий пиріг кіт лиш попахає - ту дівку мут сватати, але весіллє розібєтци; а котрий пиріг кіт ізїсть - ту дівку віддадуть заміж.
Перед печі, коло опецка, палять скіпкою кужелі на то, аби знати - любляться чи ні чоловік із жінкою, леґінь із дівкою, любас із любаскою. По кужелеві, котрий горить, видко, хто кого дужче любить, хто за ким більше угонєєт.
Одна бабка з Хороцева і таке уповіла: На Василєний Свєтий вечір дуже добре годуют маржину, бо то Свєтий вечір худобинки. Вопівночи того вечора маржина говорит між собов так, єк люди, і розказуєт, ци ґазди її добре ци зле держут. Ту бесіду між маржннов можна чюти, але шо з того, коли хто її чує, то не смієт другому розказати. Хто би розказав другому ту бесіду, шо говорила маржина, відразу умер би -.
Бачите, декотрі вірять, що на Василія, на Новий рік по опівночі - отворєєтци небо. Хто би уздріу, єк отворєєтци небо і знау у трьох словах запросити, що хочєт - то би мау. Був би дуже щєсливий чоловік.
Досвіта на Василія ідуть сокотити гроші, аби видіти, де горять опришківські скарби, закопані в землі.
Багато ворожок-вірувань з цим святом звязані
Марія Влад. Стрітеннє. Книжка гуцульських звичаїв і вірувань. 1992
http://kirsoft.com.ru/skb13/KSNews_37.htm
http://romanbook.ru/book/download/4043666/

Чий же то плужок найраньше выйшов?
Ой, дай Боже!
Васильив плужок найранше выйшов,
Сам милый Господь волики гонить,
Пречиста Дева естоньки носит,
А святый Петро за плугом ходит,
Естоньки носит, все Бога просит:
Ой роди, Боже, жито, пшеницю,
Жито, пшеницю, всяку пашницю! -
Буде пшеничка Богу на хвалу,
Богу на хвалу, людём на дару,
Будут женчики все молодчики,
Будут волоньки як повозоньки,
Будут кононьки, яко звездоньки,
Будут снопоньки, як дробен дожджик,
Будут возити, в стоги стожити,
А в ширь ширити, а в вись висити;
А на вершечку сив сокол сидит,
Сив сокол сидит, в море ся дивит
В море ся дивит, рыбоньку ловит,
Рыбоньку ловит господареви,
Господареви на вечероньку,
Господареви й господиноньце,
Господиноньце й всей челядонце

Господареньку, господиноньку,
Гой, дай, Боже!
Господиноньку, на имья Василю!
Покажи личко та в оконечко,
А з оконечка на подворечко;
В тебе на дворе радость Божая:
Все ж ти ся коровки та потелили,
А все ж бычечки половенькии,
Половенькии, жовторогии.
Господаренку, и проч.
Все ж ти ся клячки пожеребыли,
А все коники вороненькии,
Вороненькии, белокопыти,
Белокопыти, золотогриви.
Господаренку, и проч.
Все ж ти сь овечки та покотили,
Та покотили, поблизничили,
А все баранци лаистенькии,
Лаистенькии, круторогии.
Господаренку, и проч.
Все ж ти ся бчолки та пороили,
Та пороили, попароили.

А в нашего господаренька,
Бог ему дав!
Господаренка, на имья Василья,
Та не завидуйте, милии братья,
По двору ему калиновы мосты:
Мостами ходит сам Божий Господь:
В правой рученце свеченьку носит,
Токмить волики на три плуженьки,
А на рок буде чом на чотыре.
А в нашего господаренька, и пр.
Токмить коровы на три оборы,
А яловничок чом на чотыре.
А в нашего господаренька, и пр.
Токмить коники на три стаенки,
А жеребчики чом на чотыре.
А в нашего господаренька, и пр.
Токмить овечки та на три струнки,
А ярчатоньки чом на чотыре.
А в нашего господаренька, и пр.
Токмить пчолоньки та в три рядоньки,
А пароики чом у чотыре

Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я.Ф. Головацким (три части в четырёх томах). Издание Императорского Общества Истории и Древностей Российских при Московском Университете, 1878г.
http://www.mirknig.com/2011/10/24/narodnyya-p1123sni-galickoy-i-ugorskoy-rusi-iii-chasti-v-iv-tomah.html
http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=2185203 65 Мб
http://kirsoft.com.ru/skb13/KSNews_243.htm

  

  
СТАТИСТИКА

  Веб-дизайн © Kirsoft KSNews™, 2001